Якщо Ви помітили, що у Вашої дитини слабка пам'ять, розсіяна увага, низька працездатність, вона погано засвоює нові знання, малоактивна або гіперактивна в повсякденному житті, то Вам необхідно звернутися за допомогою до корекційного педагога. Він змоделює індивідуальну програму навчання дитини.

Така професійна допомога створить основу для успішного навчання Вашої дитини в школі.

1. Наявність бажання та уміння уважно вислухати завдання дорослого, зосереджено виконати його, орієнтуючись на способи, які вказав дорослий, на власні знання та уміння.

2. Емоційно усвідомлені відношення та поведінка з однолітками, дорослими на основі вже відомих норм и правил.

3. Наявність позитивних суспільно-значущих мотивів діяльності, уміння проявити ініціативу з метою їх реалізації.

4. Здатність долати труднощі під час реалізації мети.

5. Уміння достатньо вірно оцінити поведінку однолітків і свою.

6. Стійкість морально-вольової поведінки дитини у різних умовах, прагнення та певне уміння долати негативний вплив.

«Бути готовим до школи означає

не тільки уміти читати, писати, рахувати.

Бути готовим до школи означає

бути готовим усьому цьому навчитися»

(Л. Венгер).

Тести на шкільну готовність частіше складаються з діагностичних процедур на рахування, письмо, читання. Але навчання у школі потребує також уміння:

Ø встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

Øпорівнювати, аналізувати, групувати;

Ø  діяти за зразком;

Ø  діяти творчо;

Ø  спілкуватися з однолітками та дорослими.

При підготовці дитини до школи велике значення має виховання у неї внутрішньої потреби у знаннях.

Пізнавальний інтерес характеризує бажання дитини пізнавати нове, уточнювати незрозуміле. Основа пізнавального інтересу – активна діяльність мислення, а позитивні емоції (подив, радість успіху) створюють у дитини впевненість у своїх силах.

Між розвитком інтересу дитини та її знаннями про навколишній світ існує взаємозв’язок. З одного боку інтерес приводить дитину до необхідності набуття знань. З другого боку знання викликають у дитини бажання розмірковувати.

В дошкільному віці домінує ігрова діяльність. У школі відбувається перехід до навчальної діяльності, яка у найближчі 11 років стане провідною для дитячого розвитку. У старших групах дошкільного закладу здійснюється поступова підготовка дитини до школи, яка включає в ігрову діяльність елементи навчальної, спираючись на зону найближчого розвитку дитини. До неї входять уміння та здібності дитини виконувати за допомогою дорослого те, що повністю самостійно дитина ще не може робити. Такі здібності тренуються на заняттях та у різних видах розвивальних ігор в дитячому садку.

Побутові повсякденні ситуації теж багаті на навчальний матеріал. Повсякденне спілкування – це невичерпне джерело навчання та радості взаємовідношень між дитиною та батьками. І у цьому провідна роль належить батькам.

Не намагайтеся розповідати дитині про усе що вона бачить на прогулянках, по телевізору. Для розвитку інтересу дитини більш доцільно стимулювати її активність, появу запитань, прагнення знаходити на них відповіді шляхом спостережень, розмірковувань.

При ознайомленні дітей з навколишнім світом частіше використовуйте прийом порівняння. Завдяки порівнянню предметів і явищ дитина більш глибоко познає їх. Наприклад, на вулиці міста можна запропонувати порівняти різні види транспорту. Старші дошкільники можуть порівнювати об’єкт за яким вони спостерігають, з об’єктом по пам’яті. Наприклад стан неба увечері та вранці.

Заохочуйте заняття та ігри дітей, допомагайте довести розпочату справу до кінця. Увага батьків, їх участь у дитячих іграх та заняттях особливо радує дітей.

Дитина часто запитує дорослих про те, що її цікавить, просить почитати, розповісти. Читаючи дитині книгу, намагайтеся, щоб дитина не тільки запам’ятала зміст твору. Стимулюйте самостійні розмірковування дитини, запитуйте, чи сподобався їй твір, що почула нового, як би зробила на місці герою.

Інтереси дитини проявляються у запитаннях. До них необхідно відноситися уважно. Відповідати на них рекомендується так, щоб підтримати допитливість дитини. Питання дорослого: «А як ти думаєш? – стимулює у дитини самостійні розмірковування, укріплює віру в свої сили. Коротка та дотепна розумінню дитини відповідь, - цим повинен керуватися дорослий, відповідаючи на дитячі запитання.

Важливою складовою підготовки дитини до школи може статися знайомство зі школою: як вона виглядає, який шкільний розпорядок, чим займаються діти у школі. Не менш цікавими та пізнавальними можуть стати згадування батьків про свій перший клас, домашні фотографії, перші зошити, враження батьків, що орієнтують дитину на школу, формують реальні уявлення про неї.

Відношення дорослих до справ дітей також має значення. Якщо вони бачать уважне, доброзичливе, але разом з тим вимогливе відношення батьків до їх діяльності, вони й самі з відповідальністю відносяться до неї.

Важливо так організувати життя дітей, щоб вони не проводили час у бездіяльності, яка породжує лінь.

Особливу увагу при підготовці до школи звертають на режим дня дітей. Він організує діяльність дітей, виховує почуття часу.

Хай шкільне майбутнє не лякає вашу дитину і вас, а сприймається вами з вірою, щоб будь які труднощі можна подолати, тому що ви любите свою дитину і робите все можливе, щоб наступні 11 років були роками розквіту її здібностей, роками становлення розвиненої особистості, якою ви хочете бачити свою дитину.